Вчора усі побачили, що проукраїнська опозиція, раніше розколота, об‘єднала зусилля перед обличчям спільної загрози. Вулична опозиція і парламентська сіли за стіл і погодили дії. Це те, чого давно не було і давно не вистачало. І це те, чого дуже боїться Зеленський, особливо, коли його фракція розвалюється. Націоналісти, консерватори, праві ліберали, громадські активісти стояли вчора поряд і тримали стрій. Вчора було багато людей. На мою особисту думку, недостатньо для більш рішучих дій, близько п’яти тисяч людей, але це набагато більше, ніж минулого разу. І цієї кількості виявилося більш ніж достатньо, аби на Банковій запанікували і перекрили пів міста машинами та нацгвардійцями. Але це було вчора. А тепер поговоримо про майбутнє. Президент панікує. Його фракція розпадається. Його влада тане щодня. А ми посилюємося. У тому числі завдяки президенту, який лякає людей неадекватними заявами та відвертим заграванням з Російською Федерацією. Скоро ми презентуємо спільний план дій безстрокової кампанії. Вона буде важкою. Попереду багато роботи, перш за все з пересічними громадянами, яких треба відтягти від «1+1» та тикнути носом у реальність. Але загальні риси кампанії вже зрозумілі: 📌 розпад монобільшості, 📌 перевибори у парламент, 📌 проукраїнська коаліція, 📌 імпічмент, 📌 відставка, 📌 суд. Роботи буде багато. І буде багато помилок і поразок. І буде багато перемог. І президент Зеленський не досидить до кінця свого терміну. І він піде спочатку з Банкової, а потім – на допит. І ми нарешті розпочнемо реформи, яких потребує країна. P.S. Я знаю, що вчора були люди, готові ставити намети та залишатися надовго. Якщо ви залишилися незадоволеними тим, що цього не сталося – не шукайте інших винних, відповідальність за це рішення виключно на мені. Юрій Гудименко