Уявіть, що Рінат Ахметов хоче купити у вас квартиру. Це доволі складно, але спробуйте напружити вашу уяву. Скажімо, ви придбали свою квартиру за 60 000 доларів. Невеличка двушка біля метро, синя гілка, з якої вам щороку прилітають гроші з оренди. Але в один день приходить Ахметов — людина зі списку Форбс. І каже: «Я купив твою квартиру. Ось тобі 4000 доларів. Все. Вимітайся звідси». І забирає її. Примусово. Тому що він так захотів. І вдіяти з цим ви нічого не можете. Ця вигадана історія — спроба пояснити реальну ситуацію, яку пережив Павло Бойко — відомий український інвестор, а також донор нашого руху. Сім років тому Павло став акціонером компанії Ахметова, а зараз судиться з ним за 2 000 000 доларів. Судова боротьба триває третій рік і, схоже, олігарх може програти. Рінат Ахметов обікрав Павла у квітні 2018 року. Олігарх примусово викупив акції Авдіївського коксохімічного заводу незадовго до виплати дивідендів. Замість прибутку Павло та інші інвестори отримали по 15 гривень за акцію, які насправді коштували по 74 гривні. Примусовий викуп акцій — це цілком нормальна штука. Кожна компанія має на це право, якщо контролює 95% акцій. Ця процедура називається «сквіз-аут», і її особливістю є те, що компанія може викуповувати за ціною, не меншою за оцінку незалежного оцінювача. Тут ви мали б здогадатись, що пішло не так. Правильно — Ахметов не захотів по закону. Він імовірно підкупив оцінювача, а той без проблем сфабрикував вартість акцій. 74 гривні перетворилися на 15. Справедливо? Ні. Тому Павло пішов до суду, зібравши інших постраждалих інвесторів. За три роки вони відкрили купу справ проти компанії Ахметова. Але суди першої та другої інстанції — наскрізь корумповані — виносили рішення не на користь інвесторів. Одна зі справ дійшла до Верховного Суду. І там Ахметов програв. Колегія суддів вирішила, що вартість акцій під час примусового викупу була НЕСПРАВЕДЛИВА. Це була перемога, але не остаточна. Хоч суд і визнав, що Ахметов грабіжник, суди нижчих інстанції вирішили ігнорувати рішення Верховного Суду й далі визнають, що оцінка ахметівських експертів була законною. Цю ситуацію найкраще характеризує знайомий всім вислів «боротьба триває». Бо вона дійсно триває. Перемогти українського олігарха в українському суді важко, але можливо. Демократична Сокира підтримує Павла Бойка не лише як свого донора, а і як людину, яка заробляє і витрачає в Україні. Рінат Ахметов звично веде бізнес у притаманному йому стилі — базарного рішали. Можливо, він і досі ностальгічно уявляє, що світ за межами його мурів — суцільні терпіли. Але, ні. Ми ніколи не змовчимо, коли ображають наших. Олігархи — це каста недоторканих — їхні інтереси захищає половина Офісу президента, вони контролюють суди та правоохоронців. І ми пишаємось, що є люди, які здатні кинути їм виклик. Є Павло Бойко, який судиться з Ахметовим за свої та гроші інших інвесторів. Цей кейс може стати наративом: судитись з олігархами можна. І можна у них вигравати. Підтримати партію, що відстоює ваши інтереси можно тут .