Новина про звільнення з посади Головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака стала топовою для всіх, хто пов’язаний з російсько-українською війною, оскільки за час свого правління він зробив дуже багато для розвалу та підриву боєздатності нашої армії. Я просто нагадаю, що особисту війну проти «бойового бурундука», а саме так називають Хомчака на Повітрофлотському проспекті, я почав ще восени минулого року. Це рішення було прийнято після вивчення багатьох факторів, які згодом переросли в одну ціль - Хомчака не має бути на посаді очільника нашої армії. Провалене державне обороне замовлення лише частково демонструє некомпетентність даного персонажу. Для читачів я би хотів пояснити, що ДОЗ - це не тільки закупівля техніки для війська, а це також інвестування в нові перспективні зразки озброєння, які так необхідні нашим воїнам. Тут слід відзначити і його роль в призупиненні розвитку ракетного щита України, кастрацію програм по «Нептуну», стагнацію в створенні комплексів «Сапсан» та «Грім». Особливо на цьому фоні виділяється проект нової ракети, яка так потрібна для боротьби проти ворожих укріплень, проте з потрібних 19 підписів для її впровадження не вистачає тільки підпису, власне самого «Бойового бурундука». Відверто провалена робота з громадським сектором та волонтерами, була замінена Хомчаком теплою ванною його посіпак, які співали йому оди радості та використовували наклепні дані відносно противників їх шефа. Хомчак увійде в історію командувач ЗСУ, який найбільше замазався в корупційних скандалах. Тут і його особисті отримання нових квартир,, використання службових ресурсів щоб зробити ремонт в них, махінації зі списуванням палива, і це лише невеликий перелік … Проте вінцем корупціі Хомчака можна вважати боротьбу за його «праву руку», очільника Командування медичними силами генерала Хоменко. Людина була спіймана за руку при отриманні хабаря, скандал з масками за мільйони ще досі живий в пам’яті. Проте Хомчак не призначав нікого на дану посаду… півроку! Півроку в воюючій країні де кожного дня ми отримуємо звістки про поранених у нас не було очільника Медичних сил! Нагадаю, що в лютому 2021 також відбулась гучна пресконференція, на якій представники волонтерського руху озвучили кричущі факти численних порушень та злісного невиконання наказів з боку керівництва Генерального штабу Збройних сил України. На думку багатьох волонтерів, дії Руслана Хомчака та його підлеглих підривали обороноздатність держави. Фактор війни Хомчака з Міністерством Оброни зіграв і свою роль, проте факт невиконання очільником ЗСУ більше ніж 90 наказів - не інакше як саботаж це не назвеш. Показово була реакція проти волонтерів та активістів - спроби відкрити липові справи в судах, тупі і недолугі відосікі від помічників Хомчака в стилі «95 кварталу», які мали на меті полити зокрема і мене лайном, залякування та використання бюрократичного пресу проти неугодних офіцерів… Особливо яскравим був випадок на пресс конференції коли один з кварталівських посіпак прибіг, не пошкодувавши свого часу. Ми надали йому слово і почавши з представлення себе «як помічник Хомчака», вже після першого питання до себе почав верещати в мікрофон : «Да йдіть всі в сраку». Особливо повеселила повідомлення на сторінці генштабу, де вони розкопували як Хомчак допомогає та переживає за долю сержанта Андрія Антоненка - нажаль це виявилось звичайною чергою брехнею пресс служби Хомчака. Проте, боротьба триває і далі. Шановні щурі Генерального штабу, всі і про всіх пам’ятають! І чистки від Хомчаковського непотребу будуть рішучими і невідворотними! Але головне в цій історії інше. Громадянське суспільство в Україні має вагу і здатне підштовхувати владу до прийняття рішень. Я не сумніваюсь в тому, що фактор постійного інформаційного тиску, численних розслідувань та публікацій зробив своб справу і цій невеликій перемозі. Вчора українському народу було представлено нового очільника збройними силами Україні - це бойовий генерал-майор Валерій Федорович Залужний. Я хотів сказати, що я відкритий маю надію співпрацювати і допомогати нашій армії на новому рівні. Ми готові до контакту та діалогу і маємо надію в це почуєте та скористайтесь. Чому так? Та все просто. У нашої Вкраіни є два шляхи розвитку: Перший - це стати федеральним округом в обіймах держави агресора. Інший - прийняти бій і перемогти у майбутній великій війні. І я щиро вірю, що рабів не пускають до раю. Михаил Макарук