Ре́ва . Мешкає на городі, в бур’янах чи хащах. Застерігали, щоб діти не толочили городину, не обривали даремно плоди (село Ямне, Великописарівщина). Баба Жилізна . «Не лізьте в огірки, бо там Баба Жилізна, так руку й одкусе!» (село Сакуниха, Недригайлівщина). Ще у Сумській області Залізна Баба мешкала у Слоуті на Глухівщині. А ховалася вона у мак. Су́дарка – сидить в кукурудзі; лякали нею, щоб діти не лазили в кукурудзу (село Хухра, Охтирщина). Жерія́ – приходить до дітей, які їдять пізно ввечері, і може залізти в рот (Липоводолинщина). Кажуть, ще й на Лохвиччині (Полтавська обл.) була Жеретія: якщо вона нападе – будеш їсти, поки не луснеш. Рогач . Нібито заглядав у вікно. «Я собі уявляв великого жука», – пригадує Володимир Семерня (Суми). Ча́калка . Нею лякали дітей на Роменщині, а що воно таке детальніше поки невідомо. Хок – лякали ним дітей у селі Спаське Сумського району. А на Новосанжарщині (Полтавcька обл.), кажуть, так називали непривітну людину, відлюдника. На Харківщині ж згадують про «Хоку». Ця істота живе у темних закутках, і певно, що це щось мохнате, адже таке прізвисько могли отримати від бабусі нечесані онуки. На Черкащині мешкала Хоха, на Запоріжчині Хока нібито був схожий на снігову людину. Ґедзь . Лякали, що ґедзь вкусить дитину, якщо вона довго плакатиме (село Старе Сумського району). Лоскотарки . Ховаються у кукурудзі та інших заростях. Жижа . Лякали, щоб діти не лізли до гарячого і до вогню. На Дніпровщині мешкали Жижа, Дюдя (upd: це, може, не так істоти, як застереження від вогню та холоду) й Хо. Мара . Нею лякали, зокрема, на Рівненщині (село Омеляна). Це чорна кругла волохата істота, що пізно ввечері або вночі котиться селом. Наганяла страху навіть на собак. Кокар – летюча істота із людською головою (Чернігівщина). Бабай . Само собою, ним лякали, напевно, всіх і всюди. Цей перелік лякалок базується на експедиційних записах і найцікавіших коментарях, залишених під торішнім дописом у цій групі та під перепостами. На фото: "Пам'ять від Марусі і Павлика", 25 червня 1953 року, село Коржі, Роменщина, Сумська область. Фотозбірка В.Гавриленко Вікторія Гавриленко Додам: в Наддніпрянщині ще зустрічались якісь "Кібіяси". Жили під ліжком.