Игорь Бигдан (ibigdan) wrote,
Игорь Бигдан
ibigdan

У Львові менше косять газони і висаджують різнотрав’я. Як це впливає на зміни клімату?

Експеримент зі зміни підходів догляду за зеленими насадженнями міста ініціювала громадська організація «Плато» у співпраці з місцевими адміністраціями

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 6 років та 298 днів. За цей час ми опублікували вже 13871 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.


Фото: Фейсбук-сторінка кафедри екології Львівської політехніки

У Львові громадська організація «Плато» розпочала кампанію, спрямовану на перегляд частоти викошування трави у місті. Активісти в співпраці з районними адміністраціями Львова створили експериментальні зони з різнотрав’я та обмежили кратність скошування трави на окремих газонах. Це має допомогти уникнути негативних наслідків кліматичних змін, а також зекономити міські ресурси.

Чому не варто часто косити траву?

Унаслідок частого скошування погіршується водний баланс, збільшуються викиди в атмосферу в ході роботи газонокосарок на паливі, підвищується рівень шуму, зменшується біорізноманіття тощо. Підрядники, що доглядають за газонами, зазвичай викошують стільки, скільки закріплено угодою з замовником, а не обумовлено, скажімо, погодніми умовами. Тому здебільшого трава не встигає відновлюватися, а відтак і не може допомогти місту адаптуватися до наслідків кліматичних змін.

Як пояснюють екологи, часте косіння викликає зменшення біомаси коріння. Після цього вся сила рослини іде у відновлення верхньої частини. Наприклад, мітлиця звичайна, яку косили щотижня, мала коріння на 75% менше ніж та, яку не косили взагалі. Менша коренева система затримує менше води, а це призводить до погіршення водного балансу, а інколи – до спустошення території. Зазвичай саме рослини бережуть землю від пересихання, вивітрювання, випаровування, випалювання. Пересушену землю значно важче відновлювати, адже вона дуже повільно пропускає воду. Тож коли після довгої посухи починається злива, вода просто не може пройти в землю.

Якщо часто зрізати траву, більшість рослин не встигне заквітнути. Коли це робити рідше, з’являється достатньо харчування для комах (пилок та нектар). Слід зважати також на періоди скошування. Скажімо, у Варшаві цьогоріч перші покоси відбулися лише після завершення цвітіння кульбаб.

Зменшення інтенсивності косіння дозволить зекономити значні обсяги пального та електроенергії, а відтак і кошти міського бюджету, які можна використати для інших цілей. Догляд за газонами передбачає частий полив, удобрювання, засівання злакових культур тощо. З цих міркувань різнотрав’я є економічно вигіднішим. Його створення коштує так само, як і облаштування газону, а утримання вимагає значно менше ресурсів.

Що зміниться у Львові?

«Ми вирішили дослідити, як часто викошують траву в місті. З відкритих даних та відповідей муніципалітету дізналися, що на це витрачають близько 15 мільйонів гривень щороку, а кратність скошування становить у середньому вісім разів на сезон. Це не раціонально і не дружньо до довкілля», – розповідає Анжеліка Зозуля.


Підготовка ділянки для висадки різнотрав’я поруч із Центром творчості дітей та юнацтва Галичини у Львові.

У лютому районні адміністрації Львова оголошують тендерні закупівлі на наступний сезон і формують конкурси на викошування та висаджування нових газонів. Саме тоді представники громадської організації «Плато» звернулися з пропозицією зменшити кратність скошування до двох разів і виділити експериментальні ділянки для різнотрав’я. Попри типовий підхід до догляду за газонами, кожна з адміністрацій підійшла до його розгляду індивідуально.

«У Франківському районі має з’явитися ділянка із лучним різнотрав’ям і з мавританським газоном, у Сихівському районі нам запропонували обмежити скошування на двох ділянках, в межах яких ми плануємо проводити інформаційну кампанію. Ми виставимо інформаційні таблички, щоб містяни розуміли, що це частина експерименту. Подібну ініціативу місцеві активісти реалізують у Залізничному та Личаківському районі. У Шевченківському районі ділянку з різнотрав’ям заклали в парку 700-річчя Львова ще минулого року. Отже, цього сезону будемо спостерігати за ростом рослин», – пояснює Анжеліка Зозуля.

Відмовилася від пропозиції лише адміністрація Галицького району, де скошують найбільше (14 разів за сезон). У письмовому поясненні йшлося, що «це центральна частина міста, якв вважається його “обличчям” та найбільш насиченою в плані проведення відпочинку мешканців і туристів», а тому для експериментів рекомендують обрати інші райони.


Підготовка ділянки для висадку різнотрав’я у парку 700-річчя Львові під час фестивалю Майстерня міста.

Що далі?

Активісти спостерігатимуть за видовим складом рослин, який з’являтиметься на обраних ділянках, і повідомлятимуть містян про результати експерименту. Також громадська організація планує створювати петиції і збирати підписи, щоб зобов’язати місто стратегічно подумати про зміну традиційних підходів до викошування газонів.

У багатьох європейських містах, зокрема, у польських Варшаві та Любліні, вже переглянули цю політику, а також почали замінювати звичайні газони на різнотрав’я. Важливо нарешті популяризувати аналогічні заходи в українських містах, вважають у ГО «Плато».

«Ми розпочали з інформаційно-адвокаційної кампанії і видали посібник про сучасні підходи з поводження з трав’яним покровом в українських містах, – розповідає Анжеліка Зозуля, координаторка природоорієнтованих проєктів ГО «Плато». – Там описано, чим вони регламентуються, чому варто відмовитися від частого скошування, як переходити на різнотрав’я, які інструменти доступні громадськості, щоб провокувати муніципалітети запроваджувати такі ініціативи. Зокрема, можна подавати проєкти на громадські бюджети, реєструвати петиції, долучатися до волонтерських ініціатив тощо».

Громадську організацію «Плато» заснували у Львові початку 2019 року. Її члени працюють над формування у місті кліматичної політики, а також над адаптацієюм міських просторів до наслідків кліматичних змін із використанням природо-орієнтованих підходів. Рік тому представники ГО облаштували у Львові дощовий садок, покликаний адаптувати простір міста до літньої спеки. Це штучне поглиблення в рельєфі, засаджене вологолюбними багаторічними рослинами, які завдяки особливостям кореневої системи збирають та затримують опадову воду з території.

Джерело

Tags: Интересное, Полезное
Subscribe

promo ibigdan december 3, 2007 00:08
Buy for 1 000 tokens
Хотите 1 миллион просмотров вашей рекламы за неделю? Легко и не дорого. Хотите чтобы о вашем продукте или услуге узнали сотни тысяч уникальных посетителей? Запросто. Адекватные цены и профессиональный подход, базирующийся на 11-летнем опыте. Блог "Самый сок!" читают во всём мире. Среднее…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments