
ДБР я в принципі не вірю і вірити не рекомендую, і сказати хотів про інше.
Розумієте, я фактично живу в інформаційному просторі. Соцмережі, новинарні сайти, моніторинги, радіо, телеканали, чутки та плітки про політику – це значна частина мого життя. Ноблес, як то кажуть, обліж.
І я розумію, що українському суспільству після весни 2019 року цілком може здатися, що зі звільненням «Свинарчуків» корупція в оборонці тупо скінчилася. Красти, мабуть, перестали повністю. Тиша у соцмережах, тиша у медіа. Новини про корупцію є – і їх багато. Але немає скандалу. Немає вуличних акцій протесту. Немає істерики телеведучих. Навіть у фейсбуці чомусь немає інформаційних хвиль. Просто тиша.
От чергова новина, яка пройде непомітно. Ну, апарати штучної вентиляції легень. Ну, для військових. Ну, під час війни. Ну, не працюють. Ну, 11 мільйонів. Ну, може хто й помер без цього апарату. Ну-ну.
Буде просто тиша. Як у палаті, де помер військовий.
Юрій Гудименко
Journal information