
Та гра увійшла в історію під назвою "Кров у басейні" або ж "Кровопролиття в Мельбурні" (Blood bath of Melbourne).
Проходила вона у вкрай нервовій і напруженій обстановці, викликаній недавнім придушенням совіцько-фашистськими військами антикомуністичного Угорського повстання.
Угорські ватерполісти, які знали зі шкільної лави російську мову, всю гру ображали російських спортсменів. В результаті, гравець радянської команди В.Прокопов завдав удар в обличчя лідеру угорців Ервіну Задару і розсік тому шкіру над правим оком.
Ервін продовжував гру, залишаючи кривавий слід у басейні. Це викликало бурхливу реакцію вболівальників, більшість з яких були американці і австралійці. Глядачі почали скандувати антирадянські гасла. Багато розлючених глядачів вискочило на майданчик біля басейну, потрясали кулаками, викрикували лайки та плювали на росіян.
Матч був зупинений за рахунку 4:0 на користь угорців, а збірній СРСР зарахували поразку.
В результаті угорські ватерполісти виграли Олімпіаду, а велика частина збірної Угорщини з водного поло відмовилася повертатися в Угорщину, попросивши політичного притулку.
Взагалі, після Мельбурнських ігор 1956 року більше ста угорських спортсменів залишилися на Заході.
Віктор Форсюк
Journal information