Та легко! Команда депутатів-”спортсменів” придумала цікаву схемку, яка лише однією правочкою до закону дозволяє забирати боєприпаси у армії і віддавати їх спортивним клубам, типу така собі утилізація. Яка дозволить за чітким прайсом в кишені посадовців виводити з армії будь-які об’єми боєприпасіву будь-яких калібрах, чи й кудись далі.Саме час розповісти вам, як під прикриттям хорошої ідеї протягують законопроєкт, який становить загрозу національній безпеці. Отже знайомтесь — Проєкт Закону про внесення змін до статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» №3403 від 28.04.2020. Мова йде про закон, який визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами та, зокрема, визначає правила та порядок утилізації боєприпасів.
Сам законопроєкт дуже простий і складається лише з одного пункту:
І. Частину першу статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 407; 2002 р., № 29, ст. 193; 2014 р., №12, ст. 179) доповнити словами «а боєприпаси – до закладів фізичної культури і спорту, у структурі яких є відділення зі стрільби кульової та/або біатлону».
У пояснювальній записці мова йде про боєприпаси калібру 5,6 міліметрів, які мають бути утилізовані згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 547-р, і які пропонується передати в спортивні секції. І це хороше рішення, проте в самому тексті законопроєкту використовується лише загальне поняття «боєприпаси». Пояснювальна записка — це добре, проте вона не є законом. А це значить, якщо цей законопроєкт приймуть, то вже завтра будь-які зловмисники зможуть перевести ракети «Вільха» до «4-ої категорії» з подальшою передачею для утилізації у спортивний клуб, а звідти — куди завгодно.
Ну а чого, вона теж боєприпас, а текст закону прямо ДОЗВОЛИТЬ це робити. І якщо з «Вільхою» — це поки що літературне перебільшення, то про те, що під цей закон почнуть передавати боєприпаси калібрів 7,62х39 та 7,62х54 сумніватись не доводиться, оскільки навіть запропоновані зміни до тексту законопроекту передбачають варіант заміни терміну «боєприпаси» на термін «патрони для спортивної зброї». І я так розумію, що голова науково-експертного управління, яка запропонувала таку зміну, не дуже знається на зброї і не знає, що «спортивна зброя» — це будь яка сертифікована зброя призначена для спортивних змагань та підготовки спортсменів і виконання ними кваліфікаційних нормативів, а отже — це стрілецька зброя під величезну номенклатуру боєприпасів, яку використовує наша армія в тому числі.
Звісно може все не так. Звісно, можливо цей законопроєкт подавали виключно з чистими намірами та думами про майбутнє, абсолютно геть усі, і навіть Суркіс, який був один із ініціаторів цього законопроекту. Ну врешті ж, може Суркіс подумати про розвиток стрілецького спорту України? Певно, що може.
Але чи можемо ми, на майже восьмому році війни з Росією допустити прийняття змін до закону, який відкриває широкі можливості для ворога? Правки для закону, які дозволять списувати будь-які боєприпаси, в будь-яких обсягах, у будь-які руки. Не можемо.
Иван Костенко, радник Демократичної Сокири з питань збройного захисту та цивільної безпеки.
Journal information