...бо власне все скінчено, хіба що станеться диво.Одразу скажу, емоцій тут бути не може. Не за одного з противників, і не проти, тільки висновки.
Отже, 26 років "замороженого" "конфлікту", який за загальноприйнятими легендами неможливо вирішити, майже закінчено. Карабах не те щоб розчавлено, але методично перемолото. А ми робимо холодні висновки:
1. Росія завжди зрадить. Можна говорити будь-що, постачати зброю, гарантувати безпеку, триндіти про братерство, але вона зрадить. Якщо має інтереси - зрадить не одразу. Якщо не має - то так як Вірменію. Можна що завгодно говорити про відсутність спільного кордону, про те що власне на Вірменію нападу не було, але суть від того не змінюється;
2. Можна 25 років знимати ура-патріотичні відео про армію, розповідати про двохтисячолітню цивілізацію, про найкращу в регіоні піхоту, про землю предків, тобто, тішити своє его в любий спосіб, але, якщо ти готувався до війни минулого - ти будеш переможений. Решта - лірика. Неважливо хто твій Бог, важливо як ти готовий до війни;
3. Міжнародна спільнота у всіх випадках висловить занепокоєння. ООН - неефективна. Ефективні тільки безпосередні союзи з сильними і зацікавленими в твоєму результаті державами. Таких союзників треба обирати, і бути з ними, системно, а не шльохатися в "багатовекторній політиці";
4. Звільнення територій - це втрати особового складу, великі втрати. Не такі великі як внаслідок ковіду, ДТП, купань у річках у нетверезому стані, виробничого травматизму, побутових вбивств, але втрати. І на відміну від згаданих, вони будуть за короткий проміжок часу, тому медійними, і зрадники всередині країни будуть їх використовувати по-повній.
Тому, внутрішній медіапростір має бути зачищений від зрадників повністю, нанівець, як це зробив Азербайджан;
5. Міжнародна підтримка, розігнана групами впливу (у випадку Вірменії - через надпотужні діаспори) важлива, і, якби конфлікт перейшов у затяжну фазу, вона могла б дуже сильно допомогти. Але - вона не вирішальна.
Як і завжди, вирішують тактика, технології, ресурси (людські, фінансові, інформаційні);
6. Використання БПЛА - це лише те що бачить пересічний громадянин. По-факту, Азербайджан створив і реалізував абсолютну перевагу в розвідці, в інформаційному забезпеченні поля бою. Була прекрасно реалізована концепція мережецентрічної війни, і саме це треба брати за приклад, а не тупо мавпувати насичення збройних сил БПЛА.
Без врахування цього, ми закупимо хоч сотню "Байрактарів", чи не приведи Боже "Сокіл-300", але скатимося до карго-культу, якщо кожна ціль для них буде затверджуватися через ГШ, замість того щоб наносити удари в реальному режимі часу;
7. Закінчує війну піхота. Без мотивованої піхоти - технологічну перевагу не реалізувати. Втім, і без технологічної переваги піхота це м'ясо, якою б мотивованою і якісною, як наприклад у Вірменії, вона б не була;
8. Хотів ще написати про висновки щодо тактичного застосування військ, але поки зарано, інформація надто обмежена.
Єдине що очовидно - маскуйтеся, закопуйтеся, не будьте як війська Карабаху, що за 25 років полінувалися зробити людські укрепрайони.
Йосиф Швейк
Journal information