Після декількох розглядів у суді, після численних акцій, після мітингів і публікацій, цей маленький рядок "Перейменувати проспект маршала Жукова у проспект Григоренка" - відбито, позиції укріплені, прапор вивішено.Ця варта була складна - і якби не об'єднання сил тих, хто цим займався, навряд чи ми б взяли цю висоту.
Ми хочемо згадати і судові позиви від нас, "Свободи", "Солідарності", Булаха і Білецького, бронебойні і влучні.
Ми хочемо згадати повітряну підтримку від Інституту Національної Пам'яті.
Ми хочемо згадати снайперські постріли промов Черняка і Немічева на сесії міської ради.
Все це - складові славетної перемоги над привидом радянської епохи.
І ми з гордістю можемо сказати - ми там були. Важко визначити, яку саме частку перемоги ми забезпечили, та й чи треба?
Але безстрашний десант перформансерів і художників вносив розлад в ряди супротивника, і медіа-кулемети журналістів торохтіли фотографіями з акцій.
І от, після довгих місяців, наша варта закінчена.
Відправлені в архів наліпки "Лав Із", кітель з окулярами, плакати "Це пам'ятник свині", і багато інших знарядь психологічного бою.
Видалені з серверів скрипти аналізу, документи зі статистикою, почищені з флешок презентації з аналітикою - знаряддя бою інформаційного.
Наша варта закінчена, і нарешті, ми можемо це сказати без будь-яких "поки що..."
Вітаю з перемогою!
Демократична Сокира. Харків.
Journal information