У травні-червні 1920 року в Борисполі спалахнуло антибільшовицьке повстання. В цей час українсько-польські війська зайняли Київ, тому бориспільчани, сподіваючись на підтримку, підняли атибільшовицьке повстання у місті та взяли владу до своїх рук. На жаль, контрударом, більшовики стримали Петлюру та поляків, і до Борисполя їхнє військо не дійшло, натомість у місто ввійшла 58-а дивізія 12-ї армії рсфср. Дивізією керував калмик Ока Городовіков, в дивізії було багато калкмицьких кавалеристів...
Маючи чисельну перевагу більшовики подавили повстання і жорстоко розправилися із повсталим містом. Дві третини Борисполя було спалено, а кожного 5-го чоловіка розстріляли...
Загиблих і страчених повстанців поховали у спільних могилах, на кладовищах Борисполя. Найбільше - близько трьох сотень - на Книшовому кладовищі, де була могила видатного українця, автора слів до нашого гімну, Павла Чубинського...
Пізніше на цьому ж кладовищі ховали загиблих від голоду 1932-1933 рр., та жертв репресій. Кількість похованих невідома, адже російські варвари усіляко стирали історію про повстання із народної пам'яті, та і про голодомор також, і про Чубинського. Тому кладовище знесли.
Лише у 1990 році, з ініціативи Народного руху України, було приблизно встановлено, де знаходилась могила Павла Чубинського, встановлено дубові хрести в пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років та розстріляних бориспільців, учасників антибільшовицького повстання 1920 року.
А нині тут меморіальний комплекс.
Вдалося встановити частину прізвищ повстанців та чим вони займались у житті - про це говорять меморіальні таблички. Унікальний комплекс, який розташований поряд із дорогою на Київ. Я переписав роди занять похованих у братській могилі людей, більшість з яких, були повстанцями.
Дуже цікаво:
- селян - 41;- селян-одноосібників - 13;
- робітників - 12;
- бандуристів - 5;
- вчителів -6;
- рахівників - 5;
- сторож, охоронець - 3;
- червоноармієць -4;
- староста церкви;
- працівник торгівлі - 2;
- референт споживспілки;
- інспектор;
- художник;
- Касир;
- завідувач Київторгу;
- директор млина;
- начальник відділу механізації;
- двірник;
- приватний швець;
- заступник директора обсерваторії;
- контролер;
- начальник контори комунгоспу;
- ветлікар;
- технік геодезист;
- професор;
- обліковець;
- агороном;
- завідувач цеху хлібопекарні;
- керівник осередку просвіти;
- лікар;
- тарифікатор;
- завідувач сільпо;
- власник крамниці;
- санітарка;
- директор нафтобази;
- актор;
- начальник ветпункту;
- редактор газети;
- письменник;
- священик;
- фельдшер;
- механік;
- мірошник;
- директор маслозаводу.
Росіяни добились свого - мало хто знає про це повстання. Не знаю як у Борисполі, але у сусідніх районах нічого не знають.
Роман Маленков
Journal information