Зеленському кажуть, що Порошенко про нього розповідає лідерам інших країн, за це (і не тільки) він влаштовує помсту.
Зеленському кажуть, що Аваков потужний міністр, тож він бере його під особисту відповідальність, про яку згодом забуває.
Зеленському кажуть, що ідея Медведчука з 2012-го про місцеві референдуми дуже хороша, тож він її активно проштовхує.
Корупційні барони (тобто переважна більшість ректорів українських університетів) кажуть Зеленському, що міністром освіти треба зробити «нове обличчя» плагіатора та рига Шкарлета, бо хто ще захистить їхній плагіат і корупцію?
Зеленському кажуть, що з медициною все погано, бо винна реформа, але не кажуть, що вона пройшла тільки на первинній ланці.
За усіма останніми змінами, схоже, що не важливо насправді, ким є сам Зе, якої би високої думки не був про себе мстливий і боягузливий президент, ні про які КРІ, про які йшлося на початку його правління, ані про спроби формувати експертні кола, ні, про це вже давно не йдеться. Йдеться тільки про боротьбу за вушко, яку зараз виграють ті, кому дуже хочеться відкритої конфронтації з громадянським суспільством.
Bogdan Logvynenko
Journal information