Игорь Бигдан (ibigdan) wrote,
Игорь Бигдан
ibigdan

Підпільне життя на каратині

Розказує мама.

В них є дача, все життя ми всі на тій дачі товклися, і були часи, коли та дача рятувала і годувала, коли зарплату батькам не платили по півроку, ми з братом були малі, ніколи не забуду ті великі рожеві помідори, аж солодкі і гарячі від сонця, найсмачніша штука.

Так от, з усім цим карантином, нововведеннями і заборонами батьки якось забули купити насіння на дачу. Ну, тобто, самі розумієте, не до насіння було.

І так сталось, що їхний улюблений маленький магазин насіння закрився на карантин.

Останні кілька днів це була найголовніша печаль мами, навіть більша за пандемію коронавірусу - шо на дачі не виросте цьогоріч їхніх улюблених рожевих помідорчиків, і помідорів-сливок, і ще багато чого, до чого вони звикли. Ну, у якомусь великому Метро вони знайшли насіння, але не таке! Невідомо яке! Чуже і незнайоме насіння. Власне, мені важко розібратися, в чому різниця в насінні, але мабуть-то велика.
Однак, чи в тому Метро, чи десь іще, люди їм пошепки порадили - подзвоніть на оптовий склад вашого магазину і попросіть продати вам насіння.

Мама спочатку хвилювалась, як ото його дзвонить на цілий оптовий склад, якщо їй треба кілька пакетиків. Але набралась сміливості і подзвонила.
- Помідори такі-то? Сливки? І рожеві? - перепитали на тому складі.
- Так, тільки трошки.
- Зрозуміло.. - на тому кінці дроту хтось важко зітхнув.
- Дуже треба. - Ще раз сказала мама. - А то нема чого на дачі саджать. Карантін карантіном, а якщо їжа в магазинах кінчиться? То хоч помідори будуть..
- Знаєте що, приїжджайте в той наш магазин. - сказали мамі.
- Як? Карантін же.
- Ну, то скажіть хто ви і з якого приводу. Що ж робити. - І на тому кінці поклали трубку.

І шо ви думаєте. Мама поїхала туди машиною. Приїздить. На дверях замок та напис «Зачинено». Все як скрізь. Вона подумала трохи. Потім постукала. І ще раз. І ще. За якийсь час виглянула жінка.
- Я така-то! - сказала мама. - Я дзвонила! З приводу помідорів!
- А! - відгунулась жінка і впустила маму всередину.

Всередині було темно і порожньо, але біля каси вже скуповувалась насінням якась жіночка.
Вони розминулись, зберігаючи соціальну дистанцію.

Потім мама взяла насіння всіх до одного їхніх улюбених сортів. Хвилиною пізніше її випустили, а магазин, як і раніше, виглядав без жодних озак життя.

Українці. Підпілля у нас в генах. Ну, і городи. )

Galyna Sergeyeva

Tags: Коронавирус, Приколы
Subscribe

promo ibigdan декабрь 3, 2007 00:08
Buy for 1 000 tokens
Хотите 1 миллион просмотров вашей рекламы за неделю? Легко и не дорого. Хотите чтобы о вашем продукте или услуге узнали сотни тысяч уникальных посетителей? Запросто. Адекватные цены и профессиональный подход, базирующийся на 11-летнем опыте. Блог "Самый сок!" читают во всём мире. Среднее…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 12 comments