Игорь Бигдан (ibigdan) wrote,
Игорь Бигдан
ibigdan

"Капітал" для найменшеньких: інструкція з лівацтва

Книга захоплює з перших сторінок. Викладач університету Кембриджа прохфесор Чанґ починає історію економіки з капіталізму, який породив всіх гріхів людства. Прохфесор позитивно відгукується про Леніна (!) та розпочинає прохолодну історію - "Російська революція народила економічну систему, що підриває самі підвалини капіталізму".

Автор бадьоро рапортує, що "усім на подив, рання радянська індустріалізація завершилася досить успішно. Дохід на душу населення від 1928 до 1938-го щороку зростав на 5% - неймовірно швидке зростання, адже в світі цей показник становив у середньому 1-2%".

Чанґ подає оригінальну інтерпретацію Голодомору: "АБИ ВАС НЕ ЗАПЛУТУВАТИ, скажу, що голод 1932 року стався через те, що після колективізації 1928-го з сільських районів вивезли ЗАБАГАТО продовольчих товарів. ПОТРІБНО було годувати міське населення, і продавати зерно для придбання модерного устаткування. Воно було ПОТРІБНЕ Радянському Союзові для індустріалізації". Капс мій, бо я таки офігів - більш маніпулятивного виправдання Голодомору годі й придумати. Це надруковано українською в Україні, нагадую.

Капіталізм на сторінках "Економіки" вмирає частіше, ніж прилітають "чорні лебеді" у експердів: "Капіталізм спотикається" , "Велика депресія вдарила по прибічниках капіталізму ще болісніше, ніж зародження соціалізму", "капіталізм знесилюється: соціалізм переганяє капіталізм за показниками". Щоправда, про успіхи соціалізму автор замовкає аж до моменту розвалу Совка, і вгадайте що? Звісно, щоб знову у всіх гріхах звинуватити "неоліберальну ідеологію", яка "зруйнувала економіку" країн колишнього соціалістичного табору!

На 85-ій сторінці Чанґ визнає, що "у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині жилося краще завдяки втіленню реформ, ОДНАК НАЗИВАТИ ЦЕЙ ПЕРЕХІД [від соціалізму до капіталізму] УСПІШНИМ ВСЕ ОДНО БУЛО Б ПЕРЕБІЛЬШЕННЯМ!" А вже на 185-ій сторінці знизу дрібним шрифтом в примітці додає, що "до групи держав із ВИСОКИМ рівнем доходу увійшли кілька соціалістичних республік (Польща, Угорщина, Хорватія та Словаччина), однак вони не настільки великі, щоб змінити загальну рівновагу". Успіх - перебільшення, країни все не одно не настільки великі, ваші докази - не докази, бебебе.

Від численних згадок про Маркса голова йде обертом - "Маркс стверджував", "як колись влучно сказав Карл Маркс", "далі я розповім, як цю думку розвинув Карл Маркс", "Маркс був першим великим економістом...", "Маркс яскраво продемонстрував" - такому нездоровому обожнюванню на грані фетишу місце на Порнхабі.

Автор клеймить, кепкує та висміює всіх дотичних до правих поглядів - Тетчер і Рейгана, Гаєка та Фрідмана, і, звісно, Гітлера - поганий той лівак, який націонал-соціалізм до правої ідеології не запише. Гаєку неодноразово дістається за його твердження, що соціалізм - це дорога до рабства: Чанґ заявляє, що "твердження необґрунтоване, ТА Й ІСТОРІЯ ЙОГО СПРОСТОВУЄ". Людина, яка це писала, також кілька разів посилається на "Колгосп тварин" Орвела, тож це якесь філігранне двомислення.

Класова структура пронизує книгу: просвіщонна інтіліхєнція повчає дрімучий пролетаріат, який ошукують прокляті капіталісти. Навіть "Ідея незалежного індивіда є породженням капіталізму" (!) Якщо затурканий пролетаріат не бачить проблеми, вона все одно існує - "Бідняки часто всупереч власним інтересам вимагають послаблення регуляції для підприємців та зменшення перерозподільчих податків і соціальних витрат. Багато тих, кого пригноблюють та експлуатують, кажуть, що вони щасливі. Марксисти називали це проявами "хибної свідомості" (SIC!) Фактично, автор відтворив спеціальну класову категорію в Совєцького Союзу - "підкуркульників".

Про економічні теорії Чанґ розповідає лише для того, аби повідомити, що "жодна економічна теорія не може ставити себе над іншими", проте критикує лише неокласицизм, лібералізм та правих. Марксизм згадано більш, ніж лагідно - "попри ХИБИ марксистської школи вона все ж таки зробила дуже корисний внесок у розуміння сутності капіталізму". Висновки про економічні школи зводяться до вже крилатого "а какая разніца" - всі теорії однаково рівні, тож не парся, пролетарику, розумні дяді вирішать усе за тебе.

Робота спрямована на найширші маси, яких поблажливо втішають - "ми, як правило, маємо слабке логічне мислення". Інфантилів чітко окреслюють як основну цільову авдиторію: "Що не так з бідними людьми? Усе починається з діснеївських мультиків, де маленьким дітям розповідають, що досягти можна будь-чого, якщо вірити у власні сили. Ми дорослішаємо, а нам і далі нав'язують думку про те, що люди - й лише вони - несуть відповідальність за все отримане від життя". Добрий дядечко - просвіщонний інтіліхєнт - бере за ручку і доступно пояснює "правильні" речі про злих капіталістів та ненаситних можновладців, врятувати від яких можуть лише профспілки, масштабний перерозподіл та високі податки.

Чанґ визнає, що держава може бути неефективною і пропонує кумедні рецепти боротьби "від пропаганди високої моральності державної служби до ухвалення законів проти хабарництва і корупції". Пропаганда і антикорубздіонізм, сміюсь.

Віддам належне: автор не дурень, не якийсь корисний ідіот, наївний мрійник чи просто брехун - він абсолютно свідомий тому, що пише. І як пише! Як обходить гострі кути! Навіть Північну Корею згадує лише для того, щоб написати "невідомо як, але там виробляють синтетичну тканину віналон" - тобто, не просто замовчав про тамошні біди, а ще й підкреслив наявність там якихось технологічних див!

Сам Чанґ нічого толком не пропонує, він прагне лише "викрити" всі "вади" економічної науки та капіталізму, відкласти десь там глибоко думку про "альтернативу", відмести індивідуалізм і свободу волі, і все це - вкрай доступною мовою. Та навіть назва тут просто ідеальна - "Інструкція з використання", бо ж над інструкцією не мислиш - її просто виконуєш. Без сраказму - робота вкрай якісна для своєї мети.

Книга вийшла в рамках серії "Світоглядна література", але чи є в цьому доцільність? 73% українців і так сповідують ліво-авторитарні погляди, з перерозподілом та державними підприємствами.

Наш Формат, вам має бути соромно, що ви це видали.

Інтелектуальним партнером українського видання стала Києво-Могилянська Бізнес школа, а її викладач з ПхД Євген Пенцак навіть залишив захопливий відгук на звороті: "Чанґ написав приємну й корисну книжку-інструкцію, путівник до успіху в наші непрості часи". Книга не є інструкцією, адже автор лише безапеляційно диктує як треба бачити світ; не є корисною, бо користь він приніс в жертву своїм політичним вподобанням; ні, тим паче, приємною, якщо тільки вам не приносить задоволення читати про "успішну індустріалізацію в Совєцькому Союзі" та виправдання Голодомору. Виникають серйозні питанні до компетенції БІЗНЕС-школи Kyiv-Mohyla Business School [kmbs], яка рецензує та випускає літературу, яка так нещадно критикує капіталізм, виступає за перерозподіл, регуляцію, посилення ролі держави та відкидає роль індивіда.

Резюме: Рашатудей в світі економічної літератури. Настільна книга Александрії Окасіо-Кортес. Обкладинці чудова пасували б червоний колір з серпом і молотом. Рекомендую триматись якнайдалі, а собі залишу як еталон лівацтва.

Фу, просто фу.

Автор - Олег Карпюк

Tags: Ой всё!, Экономика
Subscribe
promo ibigdan декабрь 3, 2007 00:08
Buy for 1 000 tokens
Хотите 1 миллион просмотров вашей рекламы за неделю? Легко и не дорого. Хотите чтобы о вашем продукте или услуге узнали сотни тысяч уникальных посетителей? Запросто. Адекватные цены и профессиональный подход, базирующийся на 11-летнем опыте. Блог "Самый сок!" читают во всём мире. Среднее…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 45 comments