Під час помаранчевого Майдану був популярний лозунг “Ми не бидло, ми - не козли”. Не дуже коректний з точки зору маркетингу, бо народний і йшов від душі. По-перше, це була реакція на вислів Януковича “эти казлы, шо мешают нам жить” в адрес своїх ідеологічних противників. По-друге, це був такий постулат: ми не змиримося із спробою скасувати в країні вибори. Ми не поза політикою, ми не худоба, якій аби плошка була набита. Ми готові поборотися за своє право обирати.
Поборолися і вибороли.
Ось це мене зараз, певно, найбільше злить у новій, прости небо, владі.
Вони - люди, що звикли заробляти на бидлі. Вони - люди, що за допомогою телезомбіфікатора системно плекали у моєму народі худобу, системно розвивали в ньому несмак, системно підтримували морально та інформаційно хлопчиків в треніках та тьотєнєк з пергідрольними копами на головах. Вони - люди, що завжди натякали масам, що худобою бути ок, що худоба - це і є нормальна людина, а оті ваші ідеалісти, що тут бігають, прапорами машуть, вони або дурні, або заради зиску, а ти краще водочки под шашличок бахни та “Квартал” включи. Вони - суть популярної української естради пострадянського походження, причому того його крила, в якому українського завжди було навіть менше, ніж в Сердючці.І от зараз вони взяли владу і сказали, що цей їх наратив буде головним.
Не важно, які символи тобі дорогі. Хай ти ватник - втішся, ватник! Хай ти зневажаєш Україну - аби ти Квартал любив!
Не важно, що Доктор Албан співав у Криму. Адже це улюблений співак покоління ранніх 90-х. Бросьте ви усю цю ненависть, люди, просто порадійте життю. Бахніть водочки под шашличок, включіть Квартал…
Я коли своє відео із відповіддю на привітання Зеленського записав та на сторінці “Демократичної сокири” виклав, мені здалося, що портал до пекла відкрив. Бо набіжав електорат бубочки. Так, там частково ботоферму врубили (аж до чоловічих імен з жіночими аватарками), але явно були й щирі. Останні були - просто мрія антрополога. Старіючі гопники, що змогли сформулювати свою незгоду лише у слові “дибіл” (саме так, з помилкою) та “ти шо, самый умный?!” (капець образа). Бабці-біженки з Однокласників, які ламаним суржиком пропонували мені поїхати в АТО (кек), зробити спочатку стільки ж добра, скільки зробив Зеленський (ой) та стати таким же розумним, як він (я таке не вживаю). Аудиторія Кварталу - та її частина, що ще не остаточно втратила навички письма.
Мрія будь-якої влади - перетворити усю країну на своїх прихильників. В даному випадку всі ці дискотеки 90-х, вся ця риторика примирення, весь цей веселий карнавал має задати нову норму українського виборця. Таку, як вищезгадані персони.
Але, сонечки, вибачайте. Я старий хрич. Я ще на перший Майдан встиг.
І лозунги його досі зі мною.
Віктор Трегубов
Journal information