Освіту вона отримала, і навіть змінила кілька місць роботи в різних фірмах, що належали вже згаданим клієнткам...
Але потім все-одно повернулась до роботи манікюрницею. Бо виявилась не готова до того, що клієнтки, для яких вона до цього була виключно "сонечком", "золотком" і "чарівницею", найнявши її на цілком відповідальну посаду, пов'язану з фінансами компанії, зненацька почнуть спілкуватись з нею серйозним тоном, матимуть доволі суворі очікування щодо результатів роботи, будуть періодично цими результатами незадоволені й так само суворо це незадоволення висловлюватимуть.
А оскільки різниця в доходах між попередньою і новою роботою була не настільки й суттєвою, то пані трохи подумала - і вирішила, що ну його нафіг таке зростання статусу, бути "сонечком" і "чарівницею" їй важливіше і приємніше.
Так от мені здається, що Зеленський нині - десь на екваторі схожого процесу. Статус вже змінив (хоч і без зміни освітнього рівня, манікюрниці тут порівняно з ним - глибокий респект), але до усвідомлення того, що дядя Хуйло під час політичних перемовин не збирається сюсюкатись із ним так, як в бані на новорічному корпоративі, ще не дійшов. Як і до усвідомлення того, що ніхто інший теж не збирається. А особливо - активна частина українського суспільства - люди, в котрих, на відміну від нього, є інтелект, здатність до критичного мислення, міцна громадянська позиція, відчуття гідності, глибоке розуміння європейських цінностей, а головне - любов до своєї держави і вірність їй.
І якби це була лише проблема Зеленського, то можна було б навіть посміятись, запастись попкорном і уважно спостерігати за зіткненням бубочки з реальністю... Але, на жаль, нині це проблема всієї України, яка вже 5 років перебуває у стані жорстокої нерівної війни з нещадним агресором... І спостерігати за цим зовсім не смішно (((
Lena Synkovych
Journal information