?

Log in

No account? Create an account
ЖЖ Украина

Самый сок!

всё то интересное в сети, что попало в мои сети


Предыдущий пост поделиться Следующий пост
ЖЖ Украина

Пігулка від комплексу меншовартості

«НА ПІДЛОЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ ОБІДАТИ КРАЩЕ, НІЖ ЗА СТОЛОМ БУДЬ-ЯКОГО РОСІЙСЬКОГО ВЕЛЬМОЖІ»

Враження від подорожі українським прикордонням з Московією видатного англійського мандрівника 1790-х рр. Едварда Кларка:

«Ми часто зустрічалися з караванами малоросіян, які взагалі відрізняються від мешканців решти Росії. Їхні риси - польські чи козацькі. Вони більш шляхетні, гостинніші і красивіші, ніж росіяни, і перевершують їх у всьому, що може підняти один рід людей вище іншого. Вони чистіші, працьовиті, чесні, щедріші, більш ввічливі, сміливіші, більш гостинні, по-справжньому благочестиві і, звичайно, менш забобонні.

Перше поселення малоросіян, що ми побачили, називалося Локова Слобода. Будинки були всі вибілені, як багато котеджів Уельсу, їх фарбують щорічно з великою ретельністю. У житлах тут з’явилася така виняткова чистота, яку мандрівник лише міг собі уявити, ніби доїхавши за кілька миль від Росії до Голландії. Їхні хати, навіть стелі та сволоки на даху регулярно миють і білять. Їхні столики та лавки світяться чистотою, і нагадують інтер'єр котеджів Норвегії.

Їхні дворики, стайні і решта з усім, що належить їм, виказують охайність та підприємливість. У меблях їхніх маленьких кухонь, замість темряви та димного відтінку російських будинків, ми скрізь спостерігали яскравість та чистоту. Їхній посуд був весь витертий та добре відполірований… Взагалі, хати малоросіян мають валлійський вигляд, норвезький інтер’єр та англійські садки навколо. Ніде нема жодного знаку бруду чи паразитів…

Малоросіяни за своїми ознаками нагадують козаків і обидва ці народи мають подібність до поляків… Їхня мова яскрава і сповнена применшень, але подібність цього народу за елементами одягу та манерами до горян Шотландії приголомшує…

Наближаючись до південної частини імперії, особливості характеру російського народу зустрічаються рідше, на щастя для мандрівника, оскільки збільшується відстань від тієї частини країни, яка помилково вважається цивілізованою, і тепер він менше скаржиться на крадіжки, шахрайство та непристойність. У північних провінціях попереджають мандрівників, щоб остерігалися мешканців України та козаків, але ми жили поряд з міською тюрмою, і не варто додавати, з якої нації походила більшість її мешканців. Росіянин вважає небезпечним подорожувати по Україні та вздовж Дону, тому що він усвідомлює, що мешканці цих країн добре знають, з ким вони мають справу.

Козак, коли він займається війною і віддалений від рідної землі, є грабіжником, оскільки плюндрувати є частиною військової дисципліни, якої він навчений. Але коли мандрівник входить у район, де проживає козак з родиною, і довіряє своє майно їхньому догляду, ніхто не є більш гостинним чи більш чеснотним. Стосовно мешканців країни під назвою Малоросія, французький джентльмен, який давно проживав у цій країні, запевняв нас, що він не замикає замком двері власного будинку і відправляє власний багаж без замків на відстань п’ятисот миль, не ризикуючи втратити будь-який його вміст, як це є й у Швеції…

Ми виїхали з Павловської до Казинського Хутора, селища, населеного одночасно малоросіянами та росіянами. Різниця між цими народами видна без найменшого дослідження - через разючий контраст чистоти і бруду. Те, як трималися коні в конюшні, дало б фору конюшні будь-якого вельможі Британії. Будинок бідного голови села був чудовий, всяка річ була чистою та пристойною, ніде не було сміття. Все було настільки чисте, що вперше ми вагалися, чи слід чистити наші чоботи, перш ніж входити до хати, на підлозі якої ми більше були б готові обідати, ніж за столом будь-якого російського князя…

Якщо б щастя було знайдено під російським урядом, то можна сказати, що його резиденція в Добринці, де живуть малоросіяни - це спокійне та приємне місце, маленькі білі хатки, замешкані здоровим і, очевидно, задоволеним суспільством, чиї члени живуть у найкращому спокої, позбавленому від шпигунів, збирачів податків, поліції та інших дрібних деспотів країни. Ми були прийняті в одному з їхніх дворів із сердечним привітанням та посмішкою, що сильно відрізняється від насуплених брів і підозрілих очей, до яких ми так звикли (в Росії). Малоруси з численними їхніми родинами сидять на землі колами, вечеряють біля своїх акуратних хаток, і все це веселе і разом випромінюює радість і спокій, дуже рідкісні в межах російських територій».

Дивлячись на фінів і росіян з Залісся, мандрівник почав про щось здогадуватися :) :

«З тих часів, коли ми покинули Тулу, помітна істотна зміна в рисах народу, цього ми не змогли пояснити. У селян найчастіше було пряме жовте волосся мешканців Фінляндії і такий самий колір обличчя, не схожий на росіян, поляків чи козаків.

З Усмані ми приїхали до жалюгідного села Подулка Московська, де навіть вночі не спромоглися запалити свічку. Ніщо так не шокує, як видовище їхніх злиденних халуп, відкритих до всілякої негоди, позбавлених будь-якого найменшого комфорту для життя. Як казали мешканці цього села, вони переселенці з Твері».

(«Мандрівки: Росія, Тартарія і Туреччина», Едвард Даніел Кларк, 1830 - Едінбург, стор. 44-49.)

Едвард Кларк відомий насамперед тим, що зі своїх подорожей привіз до британських музеїв велетенську кількість античних культурних артефактів з Османської імперії, Азії та Африки.

Для московитів: англічанка гадіт тут.

Олександр Палій


promo ibigdan december 3, 2007 00:08
Buy for 1 500 tokens
Если вы хотите сделать хорошую рекламу вашему продукту или услуге - вы зашли по адресу. Блог "Самый сок!" читают во всём мире. Среднее количество просмотров на каждый пост - 50 тысяч, среднее количество просмотров блога в месяц - 4-5 миллионов. Изучить аудиторию блога в разных разрезах можно в…

  • 1
fyvaproldzhe 7 ноября, 2018
Да, нагадили капитально. То явно австрийский генштаб с конца 19 века дотянулся. Хотя есть там момент, по-поводу путников пограбить и боязни московитов по Украине шастать.

Edited at 2018-11-07 12:52 (UTC)

dagrael 7 ноября, 2018
"Росіянин вважає небезпечним подорожувати по Україні та вздовж Дону, тому що він усвідомлює, що мешканці цих країн добре знають, з ким вони мають справу"

(Удалённый комментарий)
izhnets 7 ноября, 2018
Не моржна сказати що все втрачено, але 300 років точно. Причому що на початку 20го століття Україна мала шанс на велике відродження. Але... Також українське село відроджувалось природнім шляхом після 2ї світової, однак менталітет після війни, 33го та громадянської війни вже був зовсім іншим. Бабуся розповідала, що так багато пити стали саме після війни, раніше так не пили. Зараз лише глобалізація та зникнення радянського покоління вплине на якість суспільства. Доречі, той же безвіз сильно впливає, насамперед для східної України.

fyvaproldzhe 7 ноября, 2018
Про пияцтво там тaкож є "The Malo-Russians are truly a merry race, and much given to drinking; but this habit prevails among all barbarous nations." p. 48. Але то таке. Цiкаво, невже пили бiльше за англiйцiв? Бо то пияки ще тi.

Андрей Андреев 7 ноября, 2018
Этот же автор описывал, как после первой анексии Крыма кацапня целенаправленно с энтузиазмом разрушала ту архитектуру, которая еще от греков осталась. И "руины Херсонеса", это не то, что смогло сохраниться, а то, что рачня недоразвалила.

uasemperfidelis 7 ноября, 2018
“В Європі існує народ, забутий істориками, – народ Русинів, 12½ мільйонів під російським царем і 2½ мільйона під Австро-Угорською монархією. Народ цей такий же численний, як народ Еспанії, втричі більший за чехів і рівний по кількості всім підданим корони св. Стефана. Цей народ існує, має свою історію, відмінну від історії Польщі і ще більш відмінну від історії Московщини. Він має свої традиції, свою мову. Окрему від московської й польської, має виразну індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми нині називаємо рутинами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією, а той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля – Московією. В кінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії“, – французький сенатор, політик і редактор часопису “La Patrie” (“Батьківщина”) К. Делямар, XIX ст.

antonkiev 7 ноября, 2018

На жаль, у багатьох мешканцiв цієї країни випалили розуміння того, з ким вони мають справу


uasemperfidelis 7 ноября, 2018
“Відраза українців до москалів, їхніх гнобителів, така велика, що це можна назвати ненавистю. Ця ненависть радше зростає, ніж слабшає… Найгіршим словом, яким п’ятнує українець поляка є “безтолковий поляк”, тоді як москаль в уяві українця завжди “проклятий”… Українці дуже погані російські патріоти. Властиві москалям любов і обожання царя є для українців цілковито чужі і незрозумілі. Українці слухають царя, бо інакше не можуть, але його владу вважають чужою і накиненою… Коли ви не хочете образити українця, то не смійте говорити йому про завоювання України Московщиною“,

– німецький вчений та мандрівник Й. Г. Коль, 1841 рік.

nickn1973 7 ноября, 2018
Ну цитировать, так до конца! Чтобы глупость каждого видна была (с):
"... бо українець свідомий того, що його батьківщина уклала союз із Московщиною, яка, зі свого боку, обманула Україну"

for_l_j 7 ноября, 2018
>> З тих часів, коли ми покинули Тулу, помітна істотна зміна в рисах народу, цього ми не змогли пояснити

Т.е. в промежутке между нынешней границей Украины и Тулой тоже всё было ок?
В целом ситуация похожа и сейчас. Наши деревни в общем более чистые и аккуратные чем российские. Хотя у них тоже сильно зависит от области и региона.


(Анонимно) 7 ноября, 2018
Ну да, много украинцев были депортированы на Дальний Восток.

igorsova 7 ноября, 2018
Константинопольський митрополит Сотір заявив, що дії РПЦ "сатанинські" через розірвання стосунків зі Вселенським патріархатом на тлі процесу надання автокефалії Української православної церкви.

https://espreso.tv/news/2018/11/07/diyi_rpc_raduyut_antykhresta_ekzarkh_konstantynopolya

nickn1973 7 ноября, 2018
Подкину на вентилятор.
1. Автор неспроста сравнивает малороссиян с казаками (а то зачем бы вообще это делать?). Потому, что имеет в виду не малороссийских, а донских казаков.
2. На территории нынешней Украины автор не был. Ну, разве что, территорию Луганской области захватил (ниже по ссылке есть карта с маршрутом его путешествия). Его малоросы жили на территориях нынешней Воронежской области (Восточная Слобожанщина).
3. Интересно было лично посмотреть первоисточник. Нашел прижизненное издание (1-й том 1817 год, скан с экземпляра из Нью-йоркской публичной библиотеки).
catalog.hathitrust(.)org/Record/008588312
Искомый текст в 1-й части, страница 284.
Описание "Локовой Слободы". Смысл описания абсолютно тот же, но вот акценты смещены. Эпитеты далеко не такие яркие, как в издании по ссылке Палия. К примеру, про "валлійський вигляд, норвезький інтер’єр та англійські садки" там нет. Точнее, есть в описании по смыслу, но нет повторной квинт-эссенции. Вот это конкретное предложение написано намного прозаичней. Я не исключаю, что Travels in various countries of Europe, Asia and Africa by E.D. Clarke - более объемное, и менее полное сочинение, а в Travels in Russia, Tartary and Turkey - описание, меньшее по объему путешествия, но более детальное. Но вот год издания последней книги (кстати, не 1830, а 1839-й, как следует из источника) и само "сокращение" путешествия, подсказывает, что английский издатель вполне мог и приукрасить наблюдения автора, умершего в 1822-м. Не за горами Восточная война. Так что не будем о чистоплотности англичанки. Вполне могла и подгадить.
З.Ы. Одно неоспоримо. Потому, как автор, выехав за пределы кацапии, постоянно нахваливает чистоту в помещениях, выводы о его впечатлених можно делать однозначные.
З.З.Ы. Остальные не/соответствия можете поискать самостоятельно.

Edited at 2018-11-07 16:10 (UTC)

objectworld 8 ноября, 2018
100% даже не догадывается никто ,что на самом деле случайно запостили.
все зациклены на взаимоотношениях Украины и России.
А поинтересуйтесь ка, откуда в названии фигурирует Тартария, и какую территорию в те года занимала Россия.

  • 1