А ще думаю, що громадянам треба періодично трошки нагадувати важливі правила:Коли «за всьо хорошеє, но нє протів расіі» - нахуй.
Коли «зараз головне не Крим - а боротьба з корупцією» - нахуй.
Коли «війна вигідна олігархам» - нахуй.
Коли «ми все повернемо, якщо станемо богатою і процвітаючою країною» - однозначно нахуй-нахуй.
В нас тут, шановні, Протистояння. І в нас тут треба зайняти сторону.
Зайняти. Сторону.
І немає полутонів - тільки чорне і біле.
І якщо ви за чорне, або якщо ви за «нє всьо так однозначно», то вам тут не раді.
А завтра у вас земля буде горіти під ногами.
І я особисто радію, коли бачу, як на каналі news one депутати Верховної Ради розповідають, що «війну можна закінчити, якщо змінити режим» - тобто ці бовдури дійсно в ефірі говорять ПРАВДУ.
«Режим» дійсно не святий - але це ПЕРШИЙ в Україні «режим», який не пішов домовлятись з рашкою, який дійсно пішов ІНШИМ шляхом. І від якого в рашці дійсно палає. Тому я особисто за цей «режим» без заперечення.
І дякувати віктору федоровичу, що він свого часу не прийняв «мудре» рішення «демократичним» шляхом змінити свій режим на режим «демократичної» проросійської воровки - його жадібність і тупість таки дійсно змінила нашу Історію.
Так, ми всі також заплатили за це велику ціну і тому зараз відрізняємо справжні революції від штучних. Трошки навчились.
А так красива могла би бути картинка - як із в‘язниці виходить «рятівниця» нації. Десь так, як зараз у Вірменії. А ще би ми подобались усіляким навальним, а зараз не подобаємось, пічаль - тому і навальних - нахуй.
За Цінності треба боротись, іноді треба вмирати. І ми боремось і вмираємо - впевнений, що не дарма.
Це - наша Історія, в який ми ще можемо і повинні перемогти. І тільки Історія - а не вірмени, росіяни, білоруси чи ще будь-хто «мудріший» - нас оцінить і розсудить.
Sergii Iesipov
Journal information