ЖЖ Украина

Самый сок!

всё то интересное в сети, что попало в мои сети


Предыдущий пост поделиться Следующий пост
ЖЖ Украина

6 МІФІВ про утилізацію батарейок

1) Батарейки/акумулятори токсичні для довкілля, тому потребують спеціального поводження, такого ж як з ртуть-вмісними лампами

2) Всі види батарейок і акумуляторів які здають на пункти прийому переробляють

3) Батарейки які попали на завод з переробки, не попадають потім в грунти (поля) і води, а з них робляться нові батарейки або інші товари.

4) Технологія переробки батарейок має невеликі викиди токсичних речовин (набагато менші ніж токсичність самих батарейок)

5) Відновлені в ході переробки матеріали зменшують потребу в добуванні таких же матеріалів в кар’єрах, хіміко-металургічних комбінатах і тому зменшують сумарні витрати і викиди людства

6) Батарейки є небезпечними відходами (в т.ч. згідно закону «Про відходи»), поводження з ними потребує ліцензії, а заводи які її переробляють мають відповідну ліцензію, яка гарантує що завод поводиться з ними правильно

***
1) Строго кажучи токсичні види батарейок і акумуляторів існують. Але у вас їх немає, ви їх не купуєте або не можете купити (навіть якщо захочете). В батарейках і акумуляторах які здають на пункти прийому батарейок токсичних майже не буває. Навіть якщо задатися ціллю і знайти навмисне шкідливу батарейку (ртутну батарейку або кадмієвий акумулятор) вона пройде непоміченою для заводу з переробки, бо завод з переробки справедливо допускає що таких не існує (перед зняттям заборони на викидання в сміття перечекали 10 років після заборони на виробництво), а якщо 1 на мільйон попадеться – то так вже й буде.

Коріння цього міфу йдуть до 1996 року, тоді в світі справді вироблялися ртуть-вмісні лужні батарейки (в СРСР не було, але на заході це був основний тип побутових батарейок) а домінуючим типом побутових акумуляторів були кадмієві. З 1996 року виробництво обох типів припинене, а з 2009 заборонене. Ртутна амальгама використовувалася в ранніх версіях алкалайнових батарейок для компенсації їх недосконалості. Після 1990 року вдалося так покращити процес виготовлення, що додавання амальгами не покращує споживчі якості. Кадмієві акумулятори були витіснені дешевшими і ємнішими метал-гідридними акумуляторами (NiMH). З Китаю ще можна заказати кадмієві (ввіз в ЄС заборонений з 2009 року) але сенсу немає, вони програють NiMH у всьому. Свинцеві (автомобільні) акуми ніхто в сміття не викидає бо за них дають хороші гроші. Ви їх не знайдете ні на смітнику ні на полігоні.

Якщо ви прийдете в пункт прийому батарейок і перелопатите вміст контейнерів - там не буде свинцевих, кадмієвих і ртутних.

2) Переробляють лише 1-2 типи – сольові/алкалайнові батарейки та NiMH акуми. Всі інші типи (зокрема літієві) відсортовують і вивозять на полігон. Інтерес представляють залізо, цинк, марганець, нікель і калій. В усьому світі та в Україні в грунтах великий дефіцит цинку (≤80 мг/л в ґрунті, ≤15 мг/кг в листі), заліза (міжжилкове пожовтіння в молодих листках через порушення роботи хлоропластів), марганцю (≤200 мг/л в грунті, ≤20 мг/кг висушеної рослини. Бліде, кульгаве листя, точковий некроз, оскільки марганець важливий елемент в антиоксидантних функціях), нікелю (≤0,1 мг/кг в сухому листі, некроз кінчиків листка через порушення метаболізму карбаміду)

3) Батарейки переробляють в суспензію/жижу яка продається фермерам. Фермери купують на хіміко-металургічних комбінатах залізо, цинк, марганець, нікель, калій. Якщо завод з переробки батарейок запропонує конкурентну ціну – фермер купує ті ж самі компоненти з батарейок. Вони розпилюються в грунт або для обприскування листя та в теплицях.

До 1990-их років фермери купували цинк, бор, залізо і т.д. в формі мінеральних сполук (солей або оксидів) для посипання грунту (зазвичай одночасно з основним добривом, щоб зря трактор не ганяти). В 2000-ні хімічна промисловість освоїла водорозчинні хелати цинку, заліза, марганцю, міді. Це сполуки з етилендіамінтетраоцтовою кислотою (ЕДТА). Фермер купує жижу і прискає нею на листя (фертигація) тому витрати (фінансові) менші ніж закопувати оксид цинку чи марганцю в землю.

4) Найдорожчий і найбрудніший етап переробки батарейок – транспортування/логістика. Другий брудний етап – це очистка від пластикової і паперової оболонки термічним обжигом. Використовуючи путінський газ обсмалюють як кабана батарейки, всі гадості від горіння йдуть в трубу (в США/ЄС вимагають скрубер промивки і нейтралізації вихлопних газів, в Україні йде просто в трубу). Згідно розрахунків МІТ (Масачусетський універ) викиди СО2 (використання енергії) і викиди забруднюючих речовин в сумарному процесі вищі ніж виробництво тої ж кількості цинку, марганцю, нікелю кар’єрним самосвалом.

5) Іноді залізо, цинк – продають металургійним комбінатам. Частіше продають фермерам (вони готові дати вищу ціну). Для металургії це просто крапля в морі. По масі цинку і марганцю в батарейках дуже мало (основна маса залізо і графіт). Річний обсяг виробництва від такого заводу металургійний комбінат переплавляє за секунду. Також солі (сульфати цинку, марганцю) може купувати косметологія чи фармацевтика.

6) Батарейки не є відходами. В Японії The Battery Association of Japan (BAJ) recommends that alkaline, zinc-carbon, and lithium primary batteries can be disposed of as normal household waste. Згідно сучасних законів України батарейки не є відходами. Ні для їх викидання, ні для їх переробки (якщо схочете збудувати свій завод з переробки) не потрібна ліцензія як на поводження з небезпечними сполуками (яка необхідна якщо схочете займатися ртутними, кадмієвими чи свинцевими матеріалами)

На сьогодні єдиним діючим переробником батарейок (з численних пунктів збору і громадських акцій по всій Україні) є ТОВ "Екоспецпроект" (Біла Церква). Вони купують в активістів сольові+алкалайнові батарейки за 500 грн за тону. Ніякої ліцензії не мають (бо не потрібна), технологічний процес тримають в секреті.

В Львові є недіюче ДП "Аргентум". Раніше вони за допомогою кислот робили «мокру жижу» - отримували чистий, колоїдний цинк і марганець. Але це дуже дорогий процес, тому Аргентум перейшли на «суху» переробку: перемелюють батарейки на млині, сепарують і отримують порошок, який продають металургам для збільшення текучості металів при плавці. Процес все рівно глибоко збитковий бо металурги не готові за це переплачувати, тому ДП Аргентум не працює.

Q: Чому ж тоді в ЄС і деяких штатах США заборонено викидати батарейки в урну, якщо вони безпечні?

A: Поводження батарейками не можна відривати в цілому від поводження зі сміттям:

- Після того як відсортують вторсировину і органіку - не все сміття йде на полігони. Оператор чи місцева влада можуть прийняти рішення збудувати спалювальний завод. Батарейки та інші металовмісні предмети не можна по технології пхати в піч. Їх треба відсортовувати, а це додаткові витрати, тому доцільно щоб це робило населення відразу на етапі роздільного збору. Але оскільки батарейки не відносяться до жодної вторсировини, кидати їх в сині і зелені урни не можна.

- ЄС/США перейшли на роздільний збір сміття. Хоча батарейки і можна дозволити кидати в ту урну яка йде на захоронення, але з виховною метою краще цього не робити. По "теорії розбитих вікон" якщо дозволити графіті на стінах - то завтра поб'ють вікна. Такий дозвіл буде працювати як сильний демотиватор до ідей роздільного збору.

- в майбутньому хімія батарей може змінитися. можуть з'явитися такі матеріали які доцільно пускати на рециклінг. на горизонті є кандидат - кобальт з літій-кобальтових батарей. Гігантські обсяги таких батарей в електричному транспорті і енергетиці ймовірно стимулюватимуть будівництво крупних заводів рециклінгу. В побуті літій теж витіснить цинк. Бажано щоб до того часу люди привчилися здавати всю електрохімію в окремі урни.

Yurii Pylypenko



промо ibigdan декабрь 3, 2007 00:08
Разместить за 1 500 жетонов
Если вы хотите сделать хорошую рекламу вашему продукту или услуге - вы зашли по адресу. Блог "Самый сок!" читают во всём мире. Среднее количество просмотров на каждый пост - 50 тысяч, среднее количество просмотров блога в месяц - 4-5 миллионов. Изучить аудиторию блога в разных разрезах можно в…

  • 1
rsx11m 23 февраля, 17:34
"Эта музыка будет вечной, если я закурю батарейки!"- пел мой коллега в далеком 1989 году...

rsx11m 23 февраля, 17:41
И, да.

РЦ-53 - ртутно-цинковые, шли в "Зенит-TTL" (1шт) и в экспонометры типа "Свердловск-2" и -4 (три штуки, или батарея из них 3РЦ-53. Были дефицитом, я применял аккумы типа Д-0,06 от слухового аппарата, они по габаритам подходили, но служили намного меньше (с одной зарядки). Аккумы серии Д, в свою очередь, были никель-кадмиевые. Большие "таблетки" типа Д-0,55 стояли в программируемых калькуляторах Б3-34. А чуть поменьше Д-0,25 - в фонариках, которые подзаряжались от сети (сзади крышечка прикрывала штырьки вилки).

А теперь лафа. Никакого кадмия, никакой ртути.

Edited at 2018-02-23 17:42 (UTC)

vlad2277 23 февраля, 17:47
зато шоколадный барыга у власти))

kym_garbyz 23 февраля, 17:43
Малой мой делал на днях батарейку. Взял здоровый такой карандаш, есть такие, типо игрушечные, как в "Чародеях", диаметром около 2,5 см. Расколол его, достал грифель. Обмотал какой-то тряпкой, а потом бумажкой -- вымоченной в лимонном соке. И час у меня прозвонку просил, замерить напругу. Я не дал

centreedge 24 февраля, 9:43
да ты барыга . мог бы продать

greywildcat 23 февраля, 17:49
Тихо ша. Нікель-кадмієві аккуми у нас ще на повен зріст використовують. Все ще великий процент аккумуляторів, що у формфакторі АА і ААА а також досить великий процент таблеток — досі нікель-кадмієві. Дешеві шуріки теж у тому числі старі фірмові від Макіти та Деволта досі у продажу. Серед шуріків узагалі нікель-металгідрідні у нас не набули поширення.

WASP 24 февраля, 8:03
Кто же покупает никель-кадмиевое дерьмо? Они же дохнут очень быстро.

morchich 23 февраля, 18:00
завтра прикопаю батареечку в горшок с геранью, посмотрим.
п.с. свинцовые АКБ отлично вылетают в мусор, т.к. зачастую вся их "переработка" сводится к кустарному выдалбыванию свинца, остальное едет в поле

Nicholas Shatokhin 26 февраля, 16:29
Ну главное, чтобы свинец в поле не уехал

Иван Пух 23 февраля, 18:09
Псссс , парень - бытовые ртутные это из серии РЦ (ртутно-цинковые) и поверь - пихали их везде ... от слуховых аппаратов и радиоприемников до аварийных радиостанций (Батарея Прибой и другие)

waryag72 25 февраля, 16:58
Но этот антиквариат уже практичемки нигде не используется, в отличии от кадмия.

Макс Фрегат 23 февраля, 18:25
Ну, и? Лично мне по большому счёту как-то всё-равно, выбрасывать батры/аккумы в мусорку или в коробочку для сбора этих самых батареек в ближайшем супермаркете. И если от сброса в коробочку марекета будет хоть какой-нибудь толк... Ну, там украинский завод получит дополнительную микропорцию сырья для переробки, фермер получит дополнительный микролитр своей "жижи" для опрыскивания... У нас ведь дефицит микроэлементов в почве, если я правильно понял... То по-любому это лучше, чем сбрасывать батарейки/аккумуляторы в и так уже переполненные "по самые гланды" мусоросвалки. Где они будут годами-десятилетиями (вставить нужное количество нулей) саморастворяться повышая содержание микроэлементов для роста бурьянов на свалке.

Позвольте я поправлю бредовые тезисы

pasha_kiev_ua 23 февраля, 18:33
В украинском и русском языках нет слова АЛКАЛИН*
Есть слово щёлочь, тобто луг, соответственно батарейки ЩЕЛОЧНЫЕ, тобто ЛУЖНІ.

КАДМИЙ содержится в никель-кадмиевых и в меньших количествах в никель-металл-гидридных аккумуляторах, которые до сих пор в ходу. Да, и никель-кадмиевые тоже - в аккумуляторных батареях электроинструмента, особенно говняного, где батареи дохнут за полгода.
И массово выбрасываются.

Edited at 2018-02-23 18:38 (UTC)

zmiyv 23 февраля, 19:28
Шо то за дічь я тількино прочитав? Ви хочаб не репостьте матеріал від делітантів. В минулому році. я викинув(в спец. контейнер) 10 кадмієвих акб. з шуруповерта(довго розряжений лежав. замінив на літійіонні) і ще один(всередені теж 10 кадмієвих) на підході. але задрачує аймаксом заряджати літієві а стандартна зарядка не підходить... + досихпір маю 2 акб. формфактора АА. теж кадмієві але вони просто безсмертні я їх купував ще у 90-х а вони все ще набирають/віддають повний штатний заряд. тож підозрюю що я ще довго їх юзатиму...
а літій він типу не токсичний?

pasha_kiev_ua 23 февраля, 19:50
Литий токсичный только в больших концентрациях. Там весь вред не в литии, а в кобальте.

Есть же балансные зарядки, В3 кажется называется. Выводится наружу отдельный разъём и готово. Я приспособил на аккум DB9, ответный встроил в корпус зарядки, получается зарядка втыкается в аккум и хвостом в розетку.
А штатный разъём аккума просто немного испортил так, чтобы он физически не вставлялся в родную зарядку, но нормально вставлялся в шурик (какой-то Бош, всё это на работе).

coder_in_ua 23 февраля, 21:48
я давно все в мусорку выкидаю и не ебу себе мозги

wegass 24 февраля, 4:35
будешь выкидывать автомобильный акум - свистни, я заберу)

maxiwell83 24 февраля, 7:34
Я скептично относился к сбору батареек. А после прочитанного скептицизма только прибавилось.

tank_ua 24 февраля, 7:43
угу, батарейки - такая же дичь, как и крышечки от ПЭТ бутылок - собирая отдельно, ты просто зарабатываешь дополнительное бабло предприимчивым дельцам.

крышечки принимают отдельно о более высокому прайсу, батарейки - на сегодня в Украине их никто не перерабатывает, их тупо собирают и продают в Польшу.

waryag72 25 февраля, 16:54
Кадмий всё еще широко применяется, в часности, в электроинструменте.

  • 1
?

Log in

No account? Create an account