August 28th, 2020

promo ibigdan december 3, 2007 00:08
Buy for 1 000 tokens
Хотите 1 миллион просмотров вашей рекламы за неделю? Легко и не дорого. Хотите чтобы о вашем продукте или услуге узнали сотни тысяч уникальных посетителей? Запросто. Адекватные цены и профессиональный подход, базирующийся на 11-летнем опыте. Блог "Самый сок!" читают во всём мире. Среднее…
1px

Без вариантов



Это грузовик по доставке угля Studebaker 2M201 Coal Truck, модель 1936 года.

Страна, уверен, не нуждается в представлении.

1936й год. Сукаблд.
В государстве победившего пролетариата готовятся к репрессиям, главная одежда - фуфайка и кирзачи, вместо жилья - кровать в коммуналке среди фанерных стен (стены были фанерные, потому что Кнауф еще не придумал ГКЛ лист, да и не попал бы он в сталинский совок, хотя, не скрою - поделенные фанерой комнаты буржуев оказались весьма удобным местом размещения муравьеподобных рабочих юнитов дядюшки Джо), понятие личного авто существует только для элит, зато можно ходить строем в шаг, и петь беззубыми ртами "Мы рождены, чтоб сказку сделать былью!".

В этот самый момент, в США, был практически полностью оформлен тот капиталистический мир, который мы знаем по современности, кто не в курсе, читайте "Одноэтажную Америку" Ильфа и Петрова.
Т.е. почти сто лет назад там уже все было.

И одним из столпов современного капитализма можно считать узкую специализацию.

Рыночек решает. Нужно развозить уголь и раскидывать его подвалам - делаем спец.авто, и экономим на наемной не белой силе из BLM. Надо бурить много дырдочек в бетоне - шлямбур идет в утиль, да здравствует Бош - взял в руки Ебош.

Collapse )
1px

Нужно просто перестать кормить



На наш запрос "Это что за хуета?" в офисе президента Ермака ответили, что "во-первых, не хуета, а паэлья; во-вторых, главное что барыгу прогнали; а в-третьих, всё справедливо. Если армии запрещают стрелять, даже в ответ, то получается, что армия не работает. А кто не работает, тот не ест, мвахаха! Так что не путайтесь под ногами и скажите спасибо, что вообще кормим, а не отправили добывать пропитание на окрестных огородах".

1px

Це черга на купівлю квитків на метро Вокзальна



Люди не тупі - цього мене навчила робота в менеджменті та урбаністика. Люди ліниві і приймають дивні рішення, якщо інфраструктура зроблена по-дибільному, або їм не пояснили, як то треба.

Коли ви виходите з потягу, що робити далі - не зрозуміло зовсім. Навігації немає, підтягуючи валізу, ти просто йдеш по цих кончених сходах, куди всі йдуть.

Приходиш на метро і стоїш в черзі, бо які є альтернативи виїхати з вокзалу і хто про них де говорить?

Де зручний пересадочний вузол з громадським транспортом? Де місця для очікування? Де тінь і зелень для відпочинку? Де можливість замовити квиток онлайн?

А що є смарт кард чи оплата банківською картою ти дізнаєшся, вже коли відстояв чергу за квитки і дійшов до турнікетів. Там тебе чекає автомат Kyiv Smart Card, що не підключений до живлення.

Вихода нєт.

Illia Tsarenko

1px

Тема трудової дискримінації в Україні піднімається доволі часто

... особливо політиками і громадськими діячами лівого спрямування. На скрині один з таких прикладів. Чому ж роботодавці цікавляться сімейними питаннями жінок кандидатів на роботу?

Роботодавець платить за найманого робітника ЄСВ, до якого входить державне страхування у зв'язку з втратою працездатності. Декрет є таким випадком.

Якщо людина, яка йде в декрет, отримувала 10000, то зверху роботодавець платив 2200 грн ЄСВ з тієї самої страховкою. При виході в декрет, підприємець подає в соцстрах заяву-розрахунок на виплати за перші 126 днів втрати працездатності. При вищевказаної зарплати, сума становить округлено 41400 грн.

Соцстрах перераховує ці гроші підприємцю, підприємець повинен все до копійки віддати співробітнику, який вийшов в декрет. До цього місця все логічно: платилися страховка державі - держава виплатила страхову суму. А ось далі починається треш, який складно пояснити логікою. Зі своєї кишені роботодавець повинен заплатити ЄСВ від суми декретних, або в нашому прикладі трохи більше 9 тисяч. Так-так, зі своєї кишені, за ту виплату, яку так само оплачував в ЄСВ.

На цьому історія не закінчується.

Collapse )
1px

Самый вкусный советский банкинг, або Подковать квитанцию

Кроме счастья поедания самого вкусного советского мороженого из колбасы по 2-20 у советского человека иногда случались мелкие же советские проблемы. Например - безналичный платеж. Заплатить штраф, платеж за прокатное пианино или какой-нибудь сбор за прием документов.

Но дело в том, что у советских людей не было банковских счетов. Вообще. Ну а зачем тебе счет, если ты и так живешь на всем готовом, да еще мороженое жрешь? Храни деньги в сберкассе.

И вот когда надо было сделать безналичный платеж, человек шел в эту сберкассу или, что чаще, на почту (потому что многие несознательные хранили деньги в носках), и там надо было пройти квест.

Заполнить платежное поручение. Она же "квитанция". Вручную. Две части - за себя и за кассира, который в это время тоже ел самое вкусное мороженое.

Оно бы и ладно с теми деньгами, если надо то заплати. Но проблема была не в деньгах, а в платежке. Это такая хуйня размером с носовой платок для гномика и исполненная в бумаге из рвоты бобра, отравившегося макулатурой из газет.



Collapse )
1px

Вечереет



Камиль Кловис Труй, "Моя могила", 1947.

Камиль Кловис Труй (Camille Clovis Trouille, 1889 — 1975) — французский художник и декоратор. Его имя легче всего встретить в литературе, посвященной сюрреализму. Частыми темами его картин становились сексуальность и смерть, что и привлекло внимание сюрреалистов к его творчеству. Сам он, однако, всегда желал оставаться независимым художником и не хотел входить в состав каких-либо групп или движений.

В 1947 году художник написал что-то вроде автоэпитафии – картину под названием «Моя могила», где с присущим ему юмором и иронией изобразил свой склеп как эпицентр какого-то странного могильного веселья. Его «захоронение» окружают призрачные женщины (женщины-вамп?) с летучими мышами в качестве набедренных повязок (кстати, деталь, придуманная Труем и часто им используемая), а вверху картины изображен хохочущий бюст Спасителя (с усами Сальвадора Дали?).

Источник


1px

Дві археологічні новини в один день

Стародавні монети Київської Русі знайшли цього тижня біля міста Корк в Ірландії.



Така знахідка є доволі незвичною для Ірландії. Металошукач виявив кілька дуже рідкісних монет, що датуються епохою Київської Русі періода понад 1000 років тому. Ці срібні та золоті монети є першими свого роду знайденими в Ірландії, вони дають нові уявлення про середньовічний період.



Знайшов їх ентузіаст металошукач Роберт Карлі в Гланмірі, неподалік від міста Корк. Поряд з монетами більше нічого не знайдено. Монети невеликі, із викарбованими християнськими символами, зображеннями монархів і тризуба.

Collapse )
1px

Погане кіно

Намагаюся уявити собі ситуацію, в якій хтось затримує футбольний матч на годину, щоб я зробив нозею буць по м'ячу.

Чи щоб хтось мені привласнив перший дан по карате. Ні-ні, не надав, саме привласнив.

Чи берет не мого роду військ.

Та мене б поламало навіть не від сорому, а від відчуття невідповідністі. Від відчуття, що я тут самозванець та зараз мене викриють.

Єдине пояснення, що хтось з цим може впоратися - це те, що в нього вже є набагато сильніше відчуття самозванця.

І він до нього звик.

Victor Tregubov