Самый сок!

Ни до чего нового не договорились: перестать стрелять, обмен пленными - всё это было и раньше. По газу тоже ни о чём не договорились. Прямых переговоров с Лугандоном не будет. Разведение сторон планируют ещё в трёх местах, но пока без конкретики. Действующий закон об особом статусе продолжат, но это и так делается который год подряд. В остальном "согласовано обсуждение", "выразили заинтересованность", что на дипломатическом языке означает "прямо сейчас не договорились, продолжим в следующий раз". Зеленский требовал передать границу под контроль Украины и вывести "ихтамнетов", только потом выборы. Путин на это не согласился. Да и стрелять разумеется не перестанут, несмотря на обещания.

Путин хотел впарить газ, обещал подешевле, но Коболев и компания отбились. Путин перечислил все Кремлёвские хотелки "изменить Конституцию", особый статус, провести амнистию и т.д. - но именно как требования, а не как достигнутые договорённости. Реакции Зеленского на пресс-конференции на это не было, так что придётся реакцию отслеживать уже в Украине - по заявлениям, действиям и голосованию его "слуг". И хотелось бы увидеть документ с подписями по итогам встречи.

В итоге результат переговоров равен нулю. Договорились повторить через 4 месяца.

Мне прям вот хочется поверить, что сегодня Зеленский стал президентом Украины и отстаивал её интересы. Но мешают предыдущие пол года, когда риторика Зеленского и его команды была совершенно другой и, главное, противоречивой. Поэтому есть шанс, что завтра опять начнут говорить не то, что сказали сегодня.

UPD: Вышло коммьюнике. "Стороны считают необходимым включить «формулу Штайнмайера» в украинское законодательство в соответствии с версией, согласованной в рамках Нормандского формата и Трехсторонней контактной группой".

Напомню, что исходная "формула" совсем не похожа на путинскую версию. Какую версию будут имплементировать - вот это вопрос, за который придётся драться.

UPD2: Учасники акції «Ні капітуляції!» під Офісом президента в Києві заявили, що президент України Володимир Зеленський «не перетнув червоні лінії», тому учасники акції не залишатимуться на безстроковий протест. Але вони підкреслили, що не виключають наявність непублічних домовленостей, тому «надалі слідкуватимуть за процесом перемовин» і анонсували акцію під Верховною Радою у день розгляду закону про особливий статус Донбасу.

Если бы не Зеленский, который сейчас умножает эту резолюцию на ноль. Как впрочем и другие достижения за 5 лет.

Люди в дорослому віці суттєво не міняються, і якщо хтось на «сорок втором году» не перестав бути блазнем, то це вже назавжди. Що водночас не означає, ніби самого по собі блазня слід сприймати суто негативно. Я б зовсім не здивувався, якби якесь комплексне тестування довело, що Зеленський – розумніший за Януковича, дотепніший за Ющенка і носить у собі здоровіші аналізи, ніж Порошенко. Тільки все це абсолютно не має значення, бо проблема не в тому, ліпший він чи гірший за колишніх наших і нинішніх чужих президентів, а в тому, що блазень у принципі не повинен обіймати посади президента, оскільки традиційно на нього покладені діаметрально протилежні функції.

Споконвіку – зокрема і в колективній культурній свідомості – блазень виконував роль пародійного двійника короля. Передражнюючи й глузуючи, він висміював владу і в такий спосіб діалектично її доповнював, слугував їй кривим дзеркалом. І власне тому переконливо висміяти самого блазня неможливо. Неможливо – в жанрово-стилістичному сенсі – успішно спародіювати пародію, бо ми тут неминуче потрапляємо в пастку геґелівської «дурної нескінченності», в криводзеркальний тунель взаємовідображень, який не веде до жодної розв’язки й катарсису, тож замість вибуху очисного сміху викликає лише безмежну нудьгу.

А однак із цього правила – правила, згідно з яким блазень є пародійним відображенням влади, але аж ніяк не самою владою, – існує один святковий виняток. Декотрі спеціалісти з розведення лохів на електоральні голоси твердять, що Зеленський став президентом завдяки технологіям, використаним на Британських островах у процесі агітації за Brexit і згодом художньо викритим в однойменному фільмі Тобі Гейнса. Не буду сперечатись, я в усіх тих соцмереживних тарґетуваннях нічого не тямлю, а хотів би ще менше. Трохи тямлю натомість у дечому іншому, а відтак не можу позбутися моторошного враження, що політтехнологи Зеленського, крім усіляких прагматично-прикладних методичок, ретельно простудіювали й працю, яка в студентські роки була для мене літературознавчою Біблією: «Творчість Франсуа Рабле і народна культура середньовіччя та Ренесансу» Міхаіла Бахтіна.

Центральним поняттям цього концептуального дослідження є карнавал. Ключовою постаттю на карнавалі є блазень, а кульмінаційною подією – його увінчання, тобто коронація, тобто перетворення блазня на карнавального короля. Як театрально-видовищне дійство, але без поділу на сцену і зал, на акторів і глядачів, карнавал затягує у свій вир найширші народні маси, він є беззастережно антиієрархічним і антиелітарним. Інакше кажучи, карнавал пропонує своїм учасникам: «Ми всі – президенти, зробимо їх разом!». Кого – їх? Носіїв усього офіційного: влади, цінностей, уявлень про добро і зло та усталеної картини світу загалом. Карнавал мовби руйнує суворий космічний порядок і впроваджує веселий хаос, міняючи місцями небо і землю, тілесний верх і тілесний низ, а також – короля і блазня, який зводить серйозний, піднесений ритуал до рівня брутально-матеріального фарсу. Коротше, карнавал – це, як визначає Бахтін, «світ навиворіт».

( Collapse )

Диявол, як завжди, в деталях. Нема потреби взагалі влаштовувати цей цирк з нормандським форматом, якщо потім вони будуть обговорювати головне без свідків. Пам'ятаю після такої зустрічи щасливо усміхнену Юлю, яка вийшла і радісно розповіла, що газова війна скінчилась і тепер буде мир. Дотепер викашляти той мир не можемо.

Ігор Прокопенко

В связи с саммитом в Париже важно помнить. Все договоренности, о которых попытается умолчать Зеленский, особенно если они будут невыгодны Украине, станут известны тотчас же от российской стороны. Путину нужен результат, максимально унизительный для Зеленского. И потому все самое важное, что случится в Париже, Зеленскому лучше озвучить самому. Потому что иначе за него это сделает Путин. И тогда будет еще хуже. Более того, если всё пройдет по худшему сценарию, я не знаю, попадёт ли Зеленский на свое рабочее место на Банковой.

Тарас Березовец

Трансляция из Парижа уже было началась, но потом всем журналистам сказали покинуть помещение. То что там будут делать с Зеленским, запрещает показывать законодательство стран-участниц Нормандского формата.

Українська політика рішуче завдасть удару по вашому ясному розуму та щирих ідеалах. Втім, наші вожді – люди загартовані та прийняли весь удар на себе. А зараз – готові коротенько розповісти, що там взагалі коїться. Гудименко, Швець, Трегубов, Нойнець та Щедрін цілий тиждень уважно стежили за новинами та вигадували до них жарти. У результаті вийшов дев’ятий епізод СОКИРА ШОУ. Тож просимо до столу перегляду, сьогодні говоримо про таке:

- ДБР чекає перезапуск, а Трубу – біржа праці: чи є це для нас перемогою?
- «мирні» мітинги проти керівництва Нацбанку: ворота знімаються, погрози надсилаються;
- що робити після розмови Зеленського та Путіна? Є кілька варіантів;
- програма «Повертайся та залишайся»: молодий політик Юрій Гудименко жорстко розкритикував нововведення. Дивитись до кінця;
- російські туристи в Європі: тероризм, шпигунство, замовні вбивства.

А ще обговорення однієї легковажної журналістки та важковаговиків (чи навіть важковаговичок) російського шансону. Буде гаряче! Радимо не гаяти час на початку тижня та мерщій вмикати епізод. І звісно, чекаємо на ваші коментарі та репости.